Організація ігор в сім`ї
Одною з головних задач в роботі з батьками по використанню дидактичних ігор в навчанні та вихованні дітей – є формування зацікавленості у батьків до такого роду занять. З цього приводу дуже корисні семінари – практикуми.Приймаючи участь в дидактичних іграх на семінарах-практикумах, батьки спочатку відчувають боязкість, нерішучість, соромляться, але поступово, після використання вихователем цікавих змістовних ігор, все це переборюється. Наприклад, під час проведення з дорослими словесної гри „Назви три предмети”, де треба спіймати м`яч, назвати три предмети, які відносяться до однієї родової назви (ягоди, квіти, овочі і т. п.), батьки не зразу змогли виконати правила гри, тому що їм було важко швидко зорієнтуватись на цьому питанні. „ Це не так просто, як здається”, - заявляють вони.Поступово накопичують батьки навчально - розвиваючі ігри, оволодівають методикою їх проведення. У них пробуджується бажання займатися з дітьми. На досвіді вони переконуються в тому. Що сумісні з малятами ігри допомагають краще пізнати своїх дітей, розуміти особливості їх характеру і поведінки, зблизитися з ними. Для подібного спілкування з дітьми треба завжди знаходити час. Наприклад, мати з сином їдуть в поїзді 30-40 хвилин. Скільки ігор можна згадати за цей час: „Відгадай, що я задумав?”, Так або ні”, „Скажи навпаки”, „Додай слово”. Час минає швидко, а головне, з великою користю для обох: мати бачить, як розвивається її син, а сину цікаво грати з матусею. Він непомітно для себе вчиться думати, говорити, спілкуватись. Деякі ігри можна проводити під час господарських справ, прогулянок. Наприклад, маленькому сину мама пропонує, доки вона готує обід, пограти так: він повинен зібрати в кошик предмети, які зроблені з різних матеріалів. Виймаючи по черзі предмети (але так, щоб мама не бачила), він загадує загадку про який – не будь з них, визначаючи головну ознаку предмету – його якість. Мати відгадує. Після цього вони міняються ролями. Ця гра не заважає матері готувати обід. А скільки корисних завдань вирішено.Мати робить багато відкриттів про свою дитину, з`ясовує, що син знає, що вміє, сама непомітно для малюка багато чому його навчає.
Можна зробити висновок, що гра – це не тільки задоволення та радість для дитини, що само по собі дуже важливо, а шлях до пізнання світу. Граючи, дитина набуває нові знання, вміння, навички, здібності, які необхідні в подальшому житті.
Рекомендації для батьків щодо створення розливального предметно – ігрового середовища вдома.
Знайдіть можливість організувати дитячий куточок чи створіть таке розливальне середовище, в якому б дитина більш активно і природно пізнавала себе, навколишній світ в усіх його взаємодіях. Розливальне середовище, як правило, зводиться до предметно – ігрового. Середовище – це те, що оточує дитину, сукупність природних, предметних, соціальних умов життя. Звідси, говорячи про розливальне середовище, передбачаємо і природне, і предметне, і ігрове, і людське оточення, яке може бути або сприятливим, або – ні. Отже, розливальним є середовище, яке впливає на внутрішнє, власне особистісне зростання, або гальмує процес саморозвитку.
Розливальне предметно – ігрове середовище має бути спрямованим на :
- свободу реалізації дитиною свого права на гру (право вибору дитиною теми, сюжету гри, тих чи інших іграшок, місця і часу гри);
- універсальність (дозволяє самим дітям будувати і змінювати ігрове середовище, трансформуючи його до виду гри змісту та перспектив розвитку);
- системність (передбачає можливість сполучення окремих елементів предметного середовища між собою та іншими предметами, які складають цілісність ігрового поля);
- безпеку (всі ігрові та неігрові предмети мають бути безпечними для здоров`я та житт`я дитини). Неодмінною умовою побудови розливального предметно – ігрового середовища в сім`ї є опора гуманно – особистісний орієнтований підхід.
- батьки у спілкуванні з дітьми дотримуються принципу „Не поруч, не над, а разом!”
- сприяти становленню дитини як особистості;
- розуміти, визнавати і приймати особистість дитини такою, якою вона є;
- виходити з інтересів дитини та перспектив її подальшого розвитку як повноцінного члена суспільства.
|
„Чарівне дзеркальце” |
Дуже важливо організувати дитяче дзеркало, трельяж. Краще за все це дзеркало розмістити в прихожій: коли дитина йде з квартири, то вчиться приводити себе в порядок і, навпаки, повернувшись з прогулянки, дитина розглядає себе і змінює, якщо необхідно, щось у своїй зовнішності.
|
|
„Полиця найулюбленіших іграшок” |
Періодично полиця оновлюється новими іграшками. Кожна іграшка обігрується спочатку дорослими, потім дитиною. |
|
„Мішечок „добрих справ” |
Торбинка прикрашена, аплікацією або вишивкою. За кожну добру справу в мішечок кладуть дрібний предмет, іграшку, цукерку тощо. |
|
„Цікава скринька” |
(Коробка). В цю скриньку дитина, а краще, якщо це будуть робити всі члени родини, складають цікаві речі, необхідні для розвитку її фантазії, творчості, логічного мислення, гри тощо. що |
|
„Маленький дослідник” |
Необхідно зібрати в ящичок або на спеціальній поличці потрібні для дитячого дослідження речі: магніти, вже не працюючий телефон, бінокль, мікрофон, годинник тощо. Організуючи цю „лабораторію”, обов`язково потрібно поступово вводити нові предмети, показувати способи дій, для чого потрібні ці речі, як ними користуватися. |
|
„Дитяча бібліотечка” |
Дитячі книги, акуратно складені, знаходяться у доступному для дитини місці, щоб у будь – який час вона змогла задовольнити свою потребу у пізнанні. Досить швидко малюк „зживається” з героями казок, оповідань, віршів, які стають для нього взірцем, друзями, порадниками. |
|
„Розвивально – ігровий матеріал” |
(Ребуси, кросворди, головоломки, розвивальні схеми – малюнки, настільно – друковані ігри). Постійно цей матеріал поповнюється цікавим розвивальним матеріалом, з яким грають разом батьки і дитина. |
|
„Умілі ручки” |
Залежно від статі, віку, інтересів дитини в квартирі продумується куточок майбутнього майстра або „вмілиці” (вишивання, аплікація, малювання, майстрування з бросового матеріалу тощо). |